Пылып Илленко
Голова в ДержКіно України
Я переглянув фільм “Волинь” на звичайному сеансі в одному з кінотеатрів у центрі Варшави. Зал був повний, купити квиток безпосередньо перед переглядом було не можливо. Майже вся аудиторія — молоді люди. Дівчата й хлопці. Протягом фільму із залу ніхто не вийшов, хоча деякі під час найжорстокіших моментів закривали обличчя руками чи відверталися від екрану. Виходили приголомшені побаченим. Я розумію чим керувалися творці фільму, проте мені дуже цікаво, чому 20-річний польський хлопець у суботній вечір запрошує свою дівчину на жорстокий фільм про події, які відбулися більш ніж за 50 років до їх народження?
Фільм є передусім не твором кіномистецтва, а декларацією позиції творців фільму щодо минулого і майбутнього стосунків польського й українського і народів.
Автори навіть не намагаються розповісти якусь історію, їх задача продемонструвати архетипи — українські та польські селяни, німецькі та радянські військові, єврейські шинкарі та вчителі, католицькі та православні священики тощо. Автори не шкодують для цього ані фантазії, ані художніх засобів. На допомогу режисеру приходить відверта натуралістична жорстокість та акторський ансамбль, значну частину якого становлять актори, що говорять українською мовою без жодного акценту. Впізнав я лише одного з них, обличчя й прізвища інших мені ні про що не говорять, окрім того, що таки знайшлися українські артисти, для яких немає значення зміст фільму, в якому вони знімаються.
Формування архетипів досягається в основному за рахунок порівнянь та гіпербол. Як окремі бонуси — історична неправда та зловживання натуралістичним насильством. У фільмі злочини гітлерівців та совітів виглядають значно менш варварськими порівняно з методами, якими українські селяни вбивають поляків — якщо німці лише вішають та розстрілюють, то українці здирають з людей шкіру живцем, відрізують голови, палять дітей, зав'язавши їх у снопи жита, виколюють очі, патрають жінкам животи тощо. І якщо у німців та росіян це роблять покидьки з СС та НКВС, то українці — прості селяни, які ще недавно разом зі своїми невинними жертвами бавилися на весіллі.
Характерним моментом є сцена, в якій один з персонажів-поляків потрапляє у засідку радянських-партизанів. Командир загону звертається до нього зі словами: “Не бойся, мы не украинцы. Дай нам еду и самогон и можешь идти.”
Найбільш показовим є драматургічний хід, якім пояснюється мотивація українців, що вчиняють терор проти польського населення. На початку фільму п'яні українські селяни в розмові між собою скаржаться на утиски з боку польської влади і висловлюють свою “підтримку Гітлеру та Бандері”. Все. Жодної ілюстрації, крім епізоду видання польської дівчини заміж за старого заможного поляка замість молодого, але бідного українського хлопця. Цей хлопець є одним з небагатьох більш-менш позитивних персонажів-українців у всьому фільмі.
Значну частину фільму присвячено створенню цілком однозначного образу українських націоналістів. Тут все просто — Бандера вже в першій сцені ставиться на одну ланку з Гітлером, всі звірства вчиняються під вигуки гасел “Слава Україні! Героям Слава!”, “За вільну Україну”, “Слава нації!” тощо. Для підсилення драматичного ефекту у фільмі постійно цитується Декалог українського націоналіста. Більшість точок Декалогу скандують бійці УПА, зображені у лихих відблисках вогню на жорстоких обличчях з фанатично витріщеними очима.
Кульмінацією фільму є сцена порятунку головної героїні, яка потрібна для достовірності розповіді — залишається живий свідок, що може оповісти правду. Так от спасіння приходить від загону німців, які в момент апогею кривавої різанини виступають силою, що приносить порядок.
Цей фільм є художнім твором, а не підручником з історії - стверджує режисер в одному зі своїх інтерв'ю. Але художні фільми значно сильніше впливають на суспільну думку, аніж будь-які підручники. Фільм містить чимало асоціативних ланцюжків з нашим сьогоденням, в першу чергу, через використання українцями у стрічці гасел і символів, які сьогодні вже міцніше прив'язані до подій сучасного, ніж минулого. Гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор, гасла “Слава Україні!Героям Слава!”, “За вільну Україну!” тощо — сьогодні це символи української Незалежності, героїв Небесної сотні, бійців, які ведуть війну з окупантами на сході України.
Кому це вигідно сьогодні? До чого приведе перегляд цієї стрічки широкою аудиторією в Польщі? А в Росії? А в Україні? Це риторичні питання.
В свій час шлях до справжнього порозуміння між сусідніми народами окреслив папа Іван Павло ІІ, який запропонував формулу “Пробачаємо і просимо пробачення!”. На жаль фільм “Волинь” може ініціювати лише діалог зовсім протилежного змісту.
----------------------------------------
Мои впечатления от фильма "Волынь"
Я просмотрела фильм "Волынь" на нормальную сессию в одном из kinoteatriv в центре Варшавы. Церковь была полна, купить билет прямо перед мнение было невозможно. Почти вся аудитория - молодых людей. Девочки и мальчики. Во время фильма зал с никто, хотя некоторые моменты nayzhorstokishykh заперты в руки лицо или vidvertalysya от ворот. Из разрушенной pobachenym. Я понимаю, что keruvalysya tvortsi кино, но мне очень интересно, почему 20-летний польский парень в subotniy вечер предлагает свою подружку в жестоких фильм о событиях, которые уже более 50 лет до его дня рождения?
Фильм не является в первую очередь tvorom кино и кино makers декларации позицию о прошлом и будущем отношениях Польши и Украины и народов.
Мы даже не пытаются рассказать историю, их задача демонстрации архетип - украинский и польский крестьян, немецкий и советский военный, аренда и еврейских учителей, католики и православные священники, и т.д. Мы не shkoduyutʹ для этого не делать, ни творческих инструменты. Помощь директору прямиком naturalistychna насилия и aktorsʹkyy ансамбль, актеры, stanovlyatʹ сказал украинский язык без акцента. Я узнала одну из них, лицо и имя других я не прошу тебя сказать, кроме того, что действительно znayshlysya artysty Украины, для которой нет стоимость содержимого в кино, где они znimayutʹsya.
Формирование arkhetypiv является главным образом porivnyanʹ и гипербол. Как отдельные бонусы - историческая ложь и злоупотреблений naturalistychnym nasylʹstvom. В фильме и преступления hitlerivtsiv sovitiv varvarsʹkymy выглядят гораздо меньше по сравнению с методами, что украинские крестьяне убийства поляков - если только немца, а rozstrilyuyutʹ, украинцы zdyrayutʹ с кожей людей заживо, vidrizuyutʹ головы, сжигая детей, связать их в yazavshy снупи ржи, vykolyuyutʹ глаза Женщины, patrayutʹ животы и т.д. И если немцы и русские это сделать отвергает из сс и тройки, украинцы простые крестьяне, которые недавно вместе со своими жертвами nevynnymy bavylysya на свадьбе.
Kharakternym - сцена, в которой один из символов-поляки бежит в засаду советских-партизан. Старший команда Исаак к нему со словами: " Нет, не boysya мой ukrayntsy. Дайте нам edu и самогон и может ydty."
Большинство pokazovym - dramaturhichnyy двигаться, который является мотивация украинцев, что vchynyayutʹ террора против польского населения. В начале фильма пьяные украинские крестьяне говорили друг другу жаловаться на utysky от власти Польши и выразить поддержку и "Hitleru banderi". все. Любой иллюстрации, кроме epizodu издание полячка ср старый zamozhnoho поляка, вместо того, чтобы молодые, но бедный украинский парень. Этот парень - один из немногих более или менее позитивные персонажи-украинцы в весь фильм.
Фильм полностью участия odnoznachnoho обид украинских националистов. Это просто - Бандера уже в первом этапе стоит один lencoup с hitlerom, все zvirstva hasel vchynyayutʹsya под крики " Слава Украине! С днем славы!", " Свободная Украина ", " Слава нации!" и т.д. Для обычных драматического эффекта в кино всегда tsytuyetʹsya декалога украинских natsionalista. Большинство моментов dekalohu бойцов УПА skanduyutʹ сцены в lykhykh vidblyskakh огонь по лицу гнусных fanatychno vytrishchenymy глаза.
Kulʹminatsiyeyu кино безопасность - основной heroyini требуется для dostovirnosti историй - остается живой свидетель, который может opovisty правду. Это то, что спасение приходит от главы немцев, которые в данный момент крови apoheyu rizanyny выполняют сила, которая приносит порядок.
Этот фильм khudozhnim tvorom, а не учебник истории - директор претензий в одном из своих интервью. Но художественные фильмы намного сильнее влиять на мнение, чем признать любые учебники. Фильм содержит много asotsiatyvnykh lantsyuzhkiv с нашими, во-первых, из-за использования запись ukrayintsyamy hasel и символов, что сегодня уже крепко к современным события, чем предыдущий. Гимн " Украина до сих пор не ", синий и желтый флаг, hasla " Слава Украине! С днем славы!", " Свободная Украина!" и т.д. - сегодня это символ независимости, героев небесной сотни, солдаты, что приводит к войне с okupantamy в восточной Украине.
To whom it is worth сегодня? Какой вид возить эту запись малых audytoriyeyu в Польше? А в России? И в Украине? Это rytorychni вопрос.
В свое время путь к реальным недопонимание между соседними племенами okreslyv папы Иоанна Павла II, который предложил формулу " Probachayemo и просить прощения!". к сожалению фильм " Волынь " можно только начать диалог совершенно противоположные тос.